Укладання керамічної плитки вдома: частина 1

Ви вже остаточно визначились із тим, де і в якому стилі проводити майбутній ремонт, і обрали для цього керамічну плитку. Наступним кроком буде безпосередній процес її укладання. Що потрібно мати під руками та як не допустити помилок під час монтажу кахлю на різних поверхнях, читайте далі.

З чого почати?

Перед початком облицювальних робіт, передусім, необхідно врахувати можливі обмеження мікроклімату приміщення. Оптимальним температурним показником для монтажу плитки вважається відмітка на рівні 18-24 °C. Якщо температура буде занизькою – клей сохнутиме досить довго, тоді як за високої температури волога випаровуватиметься занадто швидко, в результаті чого плитка може не зафіксуватись на поверхні належним чином.

Та якщо можливості досягти ідеального мікроклімату для плиткових робіт немає, це зовсім не означає, що від ідеї потрібно відмовлятися взагалі. Головне – докласти зусиль для створення умов, максимально наближених до рекомендованих. Наприклад, перед початком ремонту взимку доцільно заздалегідь прогрівати приміщення за допомогою опалювальних приладів, а влітку – виконувати роботи в ранішню чи вечірню пору, коли температура є невисокою. Фахівці не радять користуватися з цією метою кондиціонерами, оскільки вони надміру пересушують повітря.

Як підготувати поверхню до укладання керамічної плитки?

Підлога та стіни перед початком встановлення плитки мають бути ідеально рівними та належним чином підготовленими. Якщо про це не подбати завчасно, така поверхня з часом може зіпсуватися й усунути наслідки буде вкрай складно. Тому візьміть до уваги наступні поради та тези:

• - у приміщеннях із підвищеною вологістю, окрім основних робіт із підготовки поверхонь, необхідно проводити ще й додаткові – забезпечення гідроізоляції стін чи стелі, а також ґрунтування для покращення зчеплення плитки з основою.
• - вирівнювання поверхні шляхом нанесення клею неоднаковим за товщиною шаром може призвести до небажаних результатів через нерівномірність його висихання.
• - проводити штукатурку стін доцільно таким чином, щоб вони залишалися чітко перпендикулярними до підлоги.

Зазвичай плитку встановлюють поверх «свіжих» поверхонь, заздалегідь підготовлених до цього процесу, тож він може видаватися достатньо легким. Та все ж і в найпростіших випадках потрібно зважати на певні нюанси. Наприклад, новостворені бетонні поверхні потрібно залишати на декілька місяців, перш ніж розпочинати будь-які облицювальні роботи.

Що стосується таких основ, де вже раніше наносились ті чи інші матеріали, то на них встановлювати плитку не рекомендують, оскільки через це існуватиме висока ймовірність псування та руйнування нашарувань різних будівельних матеріалів, зокрема самого кахлю. Проте, якщо така потреба все ж існує, ретельно перевірте попередню основу на стійкість і міцність, особливо якщо це штукатурка чи стара плитка. Останню, до речі, ще й потрібно буде добре помити, знежирити та заґрунтувати.

За наявності застарілої фарби на стінах чи підлозі, постарайтесь видалити її або принаймні зробити шорсткою, відшліфувавши. Цегляні стіни потрібно вкривати шаром штукатурки і ретельно вирівнювати. Якщо ж необхідно оформити плиткою фанеру, подбайте, щоб вона була покрита лаком, ґрунтовкою чи олійною фарбою, а також доповнена вологостійким гіпсокартоном. У випадку, якщо в якості бази слугує пінобетон, ґрунтування й нанесення штукатурки також є обов’язковими.

Наносимо ґрунтовку на основу під керамічну плитку

1. Для поверхонь з поглинальними властивостями

Для початку потрібно очистити поверхню, де буде монтуватись плитка, від пилу, забруднень і залишків старої фарби тощо. Також зберіть усі необхідні для роботи інструменти: валик, кювета, маховий пензель.

Розведіть концентрат ґрунтовки відповідно до вказівок інструкції з упаковки, користуючись для цього кюветою. Починайте акуратно наносити її на поверхню згори донизу, при цьому стежте, щоб утворений шар не був занадто товстим, адже в такому вигляді він з часом може просто від’єднатись від основи. Після висихання ґрунтувального матеріалу проведіть долонею по обробленій поверхні – якщо залишилось забруднення, описану вище процедуру слід виконати ще раз.

2. Для поверхонь, що не вбирають рідини

Нині існують спеціальні готові суміші для ґрунтування поверхонь без властивостей поглинання. Вони, зазвичай, продаються в окремих ємностях. Перед початком використання такого матеріалу його слід ретельно перемішати, щоб консистенція стала рівномірною. Процес нанесення повністю відповідає описаному в попередньому пункті.

Розмітка поверхонь перед монтажем кахлю

Перш ніж розпочати укладання плитки, потрібно визначитись із формою кладки. Залежно від призначення приміщення та типу плитки, монтувати її можна по діагоналі, у вигляді піраміди (за зразком цегляних стін), а також таким чином, щоб кожен фрагмент чітко лягав напроти іншого.

Далі потрібно вирішити, поблизу яких країв поверхні будуть встановлені обрізані елементи кахлю. Передусім це стосується приміщень із підлогою чи стінами неправильних форм, із багатьма тупими та гострими кутами. Як правило, обрізкам плитки намагаються відвести такі ділянки, де вони не привертатимуть уваги, або там, де їх буде нескладно заховати за допомогою меблів чи інших предметів.

1. Розмітка підлоги

Перевіривши підлогу на наявність нерівностей, спершу накресліть паралельну до стіни лінію точно по центру кімнати, а потім іще одну – перпендикулярну до першої. Якщо плануєте викладати плитку діагоналлю, створіть ще дві перпендикулярні лінії, що під кутами 45° перетинаються з попередніми. Відповідно до точки перетину тих або інших ліній слід починати викладання плитки.

Варіанти монтажу плитки на поверхні неправильної форми представлені на малюнку нижче.

2. Розмітка стін

У цьому випадку процес нанесення розмітки має починатися з фіксації рейки чи планки на стіні. Розташовувати її слід паралельно до стелі або підлоги на такій висоті, яка дорівнює довжині однієї плитки з урахуванням невеликого зазору. Фахівці рекомендують починати укладання цілісних фрагментів плитки саме з пристельової зони, оскільки вона привертає до себе найбільше уваги, тоді як зрізи біля підлоги заховати відносно нескладно.

Обов’язково враховуйте наявність на стіні розеток і вимикачів, адже плитку доведеться обрізати відповідно до їхніх розмірів.

Які інструменти та матеріали слід мати під рукою?

Здійснити укладання кахлю без базового набору необхідних інструментів буде досить складно, якщо й узагалі можливо. Що ж потрібно для цього:

• - лінійка або рулетка;
• - молоток;
• - киянка;
• - столярний олівець;
• - зубило;
• - декілька відер або інших глибоких ємностей для розведення клею, фуги тощо;
• - шпатель-лопатка на 100 мм і фасадний шпатель на 350 мм;
• - рівень і висок, що слугуватимуть для рівного укладання плитки;
• - зубчастий шпатель;
• - плиткоріз – інструмент для обрізання бічних фрагментів плитки.

Окрім усього переліченого вище, Вам можуть знадобитися ще й допоміжні предмети та інструменти:

• - дрель зі спеціальною насадкою-міксером для розмішування клею;
• - перфоратор або ударна дрель для нанесення насічки на різні поверхні;
• - болгарка або ножівка по металу;
• - спеціальні насадки на дрель для створення отворів у плитці в тих місцях, наприклад, де проходять труби;
• - маяки;
• - кусачки;
• - напилок для видалення гострих ділянок на обрізаній плитці;
• - шкребок для очищення міжплиткових швів від залишків розчину;
• - малярний скотч;
• - силікон (бажано протигрибковий);
• - валик для ґрунтування.

І, нарешті, варто подбати про набір приладдя для затирання міжплиткових швів:

• - щітка;
• - гумовий шпатель;
• - шпатель для вирівнювання швів;
• - гумові рукавички;
• - губка для кахлю;
• - ганчірка.

Матеріали, які Вам будуть потрібні:

• - клей, тип якого слід обирати відповідно до особливостей плитки та поверхні, на якій планується її монтаж (для сухих приміщень підходять цементно-полімерні суміші, а для вологих із частими навантаженнями – полімерні);
• - суміш для затирання швів;
• - ґрунтовка – на поверхнях, що мають поглинальні властивості (штукатурка, бетон, цегла), забезпечує зміцнення основи, а на таких, що не схильні до вбирання вологи, – підвищує адгезію;
• - захисні засоби для неполірованої плитки, які наносяться на її поверхню з метою запобігання впливу різних руйнуючих факторів;
• - хрестики для плитки, що використовуються для встановлення однакових відстаней між різними фрагментами кахлю;

• - кутники дозволяють акуратно оформити краї плитки та захистити її від плісняви, вологи тощо;
• - система вирівнювання кахлю просто незамінна для тих, хто поки не має достатнього досвіду в проведенні облицювальних робіт, адже з нею навіть початківець може виконувати їх не гірше за професіоналів.

Підготовка матеріалів

Не забудьте про підготовку матеріалів перед початком укладання кахлю.

Плитку рекомендують розпаковувати і залишати принаймні на добу в тому приміщенні, де планується її укладання, з метою адаптації кераміки до місцевого мікроклімату. Крім того, її фрагменти можна злегка змочити або протерти вологою ганчіркою незадовго до монтажу – тоді вони краще фіксуватимуться клеєм.

У процесі роботи регулярне змочування шпателя також буде незайвим, тому для цього варто підготувати окрему ємність із водою.

Що стосується приготування клею, то в цьому питанні найкраще довіритись інструкції з упаковки виробника, оскільки такий процес досить часто потребує індивідуального підходу і залежить від складу матеріалу.

А от про безпосередній процес укладання кахлю на різні поверхні та пов’язані з ним нюанси читайте у продовженні нашої статті «Укладання керамічної плитки вдома: частина 2».