Перша медична допомога в умовах бойових дій

Приймати рішення в надскладних умовах сьогодення потрібно виважено, а не емоційно. А підготовка та мінімальні медичні знання можуть врятувати не одне людське життя. Тому, доки наші солдати захищають нас зброєю, нумо озброюватися знаннями з першої медичної допомоги, аби врятувати їх.

Вміст аптечки на випадок надзвичайної ситуації

Міністерство охорони здоров’я України оприлюднило вміст набору для першої медичної допомоги на випадок надзвичайної ситуації. Усі необхідні ліки мають зберігатися в одній аптечці. Отож, обов’язково туди покласти:

• нестерильні рукавички вашого розміру – 2 пари;
• спиртовий антисептик для дезінфекції рук та антисептик на водній основі для обробки ран;
• таблетки для знезараження води – 1 упакування;
• марлеві стерильні серветки – 5 штук;
• бактерицидні пластирі різних розмірів – 15 шт;
• лейкопластир на нетканій основі;
• стерильний та нестерильний марлевий бинт різних розмірів – 2 шт;
• еластичний бинт різних розмірів – 2 шт;
• не ртутний термометр;
• жарознижувальний засіб;
• знеболювальні ліки;
• ентеросорбент;
• медична перев’язувальна косинка для іммобілізації кінцівок;
• гормональна мазь;
• атравматичні ножиці для розрізання одягу;
• гідрогелева пов’язка в разі опіків;
• термоковдра на поліетиленовій основі;
• клапан для штучної вентиляції легень;
• водостійкий маркер для нанесення інформації;
• гіпотермічний пакет;
• пов’язка на око;
• водостійкий маркер для нанесення інформації.

Головне пам’ятати, що правильно укомплектована аптечка може врятувати життя.

Перша медична допомога при вогнепальних пораненнях

Вогнепальна рана виникає внаслідок поранення вогнепальною зброєю. Вогнепальні поранення бувають тупі – куля залишається в тілі, наскрізні – куля на виліт. Головне завдання при наданні першої медичної допомоги – це припинення кровотечі, очищення місця рани та знеболення. Порядок дій наступний:

1. Покласти пораненого таким чином, аби він здійснював якнайменше рухів.
2. Продезінфікувати руки, при наявності одягнути одноразові рукавички.
3. Обробити навколо місця поранення йодом, створити, так би мовити, бар’єр для бактерій.
4. Накласти первинну пов’язку, саме вона захищає місце поранення від несприятливого зовнішнього середовища та забруднення.
5. Застосувати знеболювальний або протишоковий засіб, якщо такий є під рукою. 
6. Якомога швидше відправити пораненого до найближчого місця надання професійної хірургічної допомоги.

Важливо: не варто намагатися самостійно дістати кулю в разі тупого поранення, адже ви можете лише нашкодити.

Зупинка кровотечі в умовах бойових дій

Кровотеча виникає внаслідок порушення цілісності кровоносних судин – артерій, вен або капілярів. Загальних обсяг крові в організмі дорослої людини – близько п’яти літрів. При втраті 30% об’єму, особливо за короткий період часу настає реальна загроза організму, а саме погіршується робота серця, мозку, нирок та печінки, що викликає зміну роботи всіх процесів в організмі. Виділяють внутрішню та зовнішню кровотечу, а також – капілярну, венозну та артеріальну.  

Внутрішня кровотеча – це розрив внутрішніх органів без пошкодження шкірного покриву. Виникає вона в разі сильних ударів, падінь з висоти, здавлень… Діагностується така кровотеча вкрай важко.  

Капілярна кровотеча – як правило не супроводжується великою втратою крові, адже пошкоджуються найдрібніші кровоносні судини – капіляри. Зазвичай така кровотеча призупиняється самостійно, рекомендується лише застосування спиртового антисептику та марлевої пов’язки. 

Венозна кровотеча – виникає внаслідок пошкодження вен. Розпізнати її легко, адже кров темно-вишневого кольору витікає повільно, рівномірним струменем. Така кровотеча рідко має загрозливий характер. Що робити в разі венозної кровотечі?

1. Накласти стерильну серветку та здійснити тиск на рану.
2. Підняти поранену кінцівку.
3. Накласти тугу пов’язку на рану.

Артеріальна кровотеча – найнебезпечніша кровотеча, яка характеризується масивною крововтратою. Кров яскраво-червоного кольору виливається сильним струменем. Послідовність дій під час зупинки артеріальної кровотечі:

1. Накладання джгута вище місця поранення, під джгут обов’язково покласти записку із часом. Максимально-допустимий час перебування із джгутом – 2 години, після чого може початися відмирання тканин. Замість джгута можна використовувати ремінець, ремінь, шарф, хустинку, шматок тканини і т.д. 
2. Після накладення джгута слід провести іммобілізацію кінцівки.
3. Доставити пораненого якомога швидше до лікарні.

Основні помилки при накладанні джгута:

1. Надмірне затягування джгута – викликає параліч кінцівки.
2. Тривале здавлення судин – призводить до омертвіння тканин всієї кінцівки.
3. Недостатньо затягнутий джгут – не лише не зупиняє кровотечі, а ще й посилює її.

Важливо: слід зберігати спокій, адже капілярна та венозна кровотеча не несуть серйозної загрози життю людини, у випадку капілярної кровотечі слід виконати вищеперелічені дії, покласти потерпілого так, щоб ноги були на вищому рівні, ніж голова, накрити покривалом та доставити потерпілого до лікарів.

Рятувальні заходи при пораненні шийної артерії

Головна небезпека при пораненні шиї полягає у попаданні повітря у вену( повітряна емболія). Тому не рекомендується прикладати тканину до ураженого місця, оскільки вона швидко просочиться кров’ю, в такому випадку краще за все міцно притиснути артерію чи вену пальцями. Наступні кроки:

1. Покласти руку пораненого на своє плече.
2. Джгут накласти через пахвову западину( у цьому випадку не потрібно вказувати час накладання джгута).
3. Повернути пораненого на живіт та в такому положенні доставити до лікарні.

Важливо: головне завдання не піддаватися паніці, заспокоїтись та заспокоїти пораненого і при можливості переміститися у безпечне місце для очікування медичних працівників.