Традиційні каміни для дому
Сучасні ж моделі камінів представлені на ринку в надзвичайно широкому асортименті. До уваги домовласників, котрі прагнуть зробити свою оселю особливо затишною, пропонуються як традиційні варіанти з цегли, дерева, каменю чи металу, так і зовсім нові для нас (а в деяких випадках ще й відчутно дешевші) електро- чи біокаміни. Розкішний дизайн камінних «порталів» та облицювальних елементів здатен приємно вразити усіх, хто прагне доповнити домашній інтер’єр чимось особливим і головне – доречним.
Пропонуємо ознайомитися з інформацією про сучасні види традиційних камінів та їхні особливості, котру ми підготували для Вас.
Камін – це відкрита піч, яка може обігрівати приміщення за допомогою відкритого вогнища. В якості палива найчастіше використовують дрова та деревні відходи, рідше – вугілля й газ.
Наразі камін в будинку відіграє передусім естетичну роль, оскільки нормально обігріти ним приміщення для постійного перебування взимку вкрай важко. Це зумовлено тим, що такі пристрої через свою відкриту конструкцію не здатні надовго акумулювати в корпусі тепло (ККД становить близько 25%). Залишкові 75-80% тепла просто виходять із будинку через димар. Увесь ефект камінів полягає у нагріванні вогнищем предметів навколо, а вони вже у свою чергу віддають здобуту енергію повітрю у приміщенні.
Робочі елементи каміна
Головним елементом будь-якого каміна є топка, що являє собою камеру для горіння дров чи інших видів палива. Виготовляють її з матеріалу, котрий у процесі горіння добре акумулює тепло і віддає приміщенню. Відповідно, ним може бути як вогнетривка цегла чи камінь, так і чавун або сталь.
Топка для каміна Invicta 700 PL ECO-BD
Зовнішня частина каміна (кам’яний або цегляний портал) виконує декоративну функцію і традиційно має П-подібну форму, хоча деякі агрегати зовні можуть бути трапецієподібними чи овальними.
Камінний стіл– елемент, присутній у більшості конструкцій. Це основа з вогнестійких матеріалів, котра захищає підлогу поблизу каміна від випадкового займання.
Димозбірник – закрита камера над топкою, що слугує для плавного переходу газів розпаду до димоходу. Цей елемент дозволяє поєднувати великі за розмірами каміни із трубами складної конструкції.
Обудова Каменяр Мазур мармурова
Також обов’язковою складовою будь-якого традиційного каміна є димохід. Крізь нього дим від вогнища виходить із будинку. Виготовляється димар здебільшого з тонкої сталі, рідше – з чавуну, бетону чи цегли у поєднанні з металевою трубою. В його конструкції повинні передбачатися дверцята для очищення від сажі.
Попільник у каміні – необов’язковий елемент, але його наявність значно спрощує експлуатацію пристрою, оскільки дозволяє збирати попіл в одному місці і легко його позбуватися. За відсутності камери для побічних продуктів горіння в каміні, вони накопичуватимуться прямо на дні топки, яку в результаті буде досить складно чистити.
Колосникові решітки встановлюються на дні камери для дров і забезпечують швидке просівання попелу до відповідної камери.
Різновиди традиційних камінів
Альтернативою стандартному дров’яному каміну може стати газовий аналог. Його значно легше розпалювати, та й газу для повноцінного вогнища потрібно значно менше, ніж дров. Щоправда, для монтажу такого пристрою необхідно одержати спеціальний дозвіл від державних структур і залучити команду досвідчених спеціалістів.
Існують різновиди камінів із закритими топками, які часто називають камінними печами. ККД таких пристроїв сягає 80%, тому їх можна впевнено використовувати для забезпечення основного опалення великих будинків.
Обладнуються закриті каміни прозорими вогнетривкими дверцятами, які дозволяють збільшити їхню теплову віддачу і водночас не позбавляють домочадців можливості спостерігати за «живим» полум’ям.
Модифіковані варіанти замість одних дверцят можуть бути обладнані кількома прозорими стінками. Така конструкція значно збільшує кут огляду вогнища у приміщенні і перетворює звичайний камін на оригінальний елемент інтер’єру.
Якщо Вам до вподоби ідея облаштування домашнього затишку за допомогою справжнього «живого» вогнища, але встановлювати в домі громіздку конструкцію з димарем не бажаєте, чудовим варіантом може стати біокамін.
В якості палива для цього ультрасучасного пристрою використовується біоетанол – рідина, яка дещо нагадує спирт. У процесі горіння вона не виділяє жодних шкідливих речовин, лише невелику кількість вуглекислого газу та водяної пари. Завдяки цьому біокаміни не потребують спеціальних систем виведення продуктів розпаду, і їх можна впевнено встановлювати навіть у невеликих квартирах. Доступність, простота та безпека в експлуатації таких різновидів камінів є незаперечними.
За конструкцією та способом монтажу біокаміни поділяються на підлогові, настільні, вуличні, переносні, настінні та вбудовувані.
Складаються ці пристрої з порталу і вбудованого в ньому пальника – елемента, в якому відбувається процес горіння. Для наливання палива до каміна використовується спеціальна лійка з нержавіючої сталі, а для розпалювання вогнища – подовжена запальничка. Регулювати інтенсивність полум’я зазвичай допомагає заслінка із ручкою.
Нарешті, щоб вогнище в біокаміні виглядало максимально реалістично, можна скористатися різноманітними аксесуарами на зразок керамічних дров чи спеціальної вогнетривкої гальки, додатково прикрасивши ними простір у зоні горіння.
Основні переваги традиційних камінів
- широке різноманіття дизайнерських рішень;
- чудове доповнення практично до будь-якого інтер’єру;
- можливість спостерігати за справжнім вогнищем і грітися від нього – неабияке задоволення і спосіб зняти стрес після напруженого дня;
- натуральність як матеріалів каміна, так і самого вогнища (процес горіння дерева не має несприятливого впливу на людину).
Недоліки
- низький ККД, тому придатний лише для швидкого «одноразового» обігріву;
- достатньо тривалий процес розпалювання вогнища і перевірки тяги;
- потреба в окремому місці для зберігання дров;
- необхідність регулярного чищення димаря;
- високий рівень пожежної небезпеки та ймовірність потрапляння диму в приміщення;
- не можна встановлювати в міських квартирах через велику вагу та відсутність повноцінного димаря.