Укладаємо ковролін власноруч

Розрахунок кількості

Для того щоб у процесі монтажу не довелося зіткнутися із проблемою недостачі шматка ковроліну або його надлишку, необхідно провести точні розрахунки площі матеріалу. Для цього достатньо накреслити деталізований план приміщення, де планується монтаж, із відображенням усіх дверних отворів, ніш і перегородок, зробити відповідні виміри та додати до кожного з одержаних значень запас 5-10 см. Серед усіх значень саме за максимальними обиратимуться довжина та ширина полотна ковроліну. Занотувавши усі важливі дані, можна сміливо вирушати за покупкою.

Підготовка основи та підкладки

Виконавши правильну підготовку основи перед монтажем ковроліну, Ви легко досягнете збільшення терміну його служби та покращення усіх експлуатаційних показників.

Якщо базою для ковроліну слугує бетон, його поверхню слід вирівняти, очистити від залишків сміття та пилу та обробити ґрунтовкою.

Дерев'яну підлогу застеляють листами ДСП, заповнюючи стики шпаклівкою, та покривають ґрунтовкою. Інший варіант – видалення усіх випуклих деталей (цвяхів, шурупів, інших нерівностей), циклювання, ґрунтування та заливання самовирівнювальної суміші.

На наступному етапі потрібно визначитись із тим, чи потрібно стелити під ковролін підкладку. Однозначними перевагами такого рішення є можливість підвищити тепло- і звукоізоляційні характеристики покриття, збільшити термін служби та зносостійкість, створити ефект щільного й товстого килима, що покращить комфорт пересування у приміщенні. Особливо актуальним такий варіант буде у разі монтажу ковроліну поверх холодної бетонної поверхні. Зрозуміло, що застосування підкладки зумовлює додаткові витрати. Купувати її слід із запасом, відповідно до розмірів ковроліну.

На роль підкладки під ковролін найкраще підходять такі матеріали, як поліуретан, рифлена гума, синтетична повсть тощо.

Способи укладання ковроліну

Загалом можна виділити чотири способи монтажу ковроліну, кожен з яких має свої особливості та переваги.

1. Вільне укладання – чи не найпростіша техніка, що передбачає розстелення ковроліну за периметром. Головний недолік такого методу – невисока надійність фіксації покриття. Весь процес ділиться на такі етапи:

• укладання підкладки та її фіксація;
• розстелення полотна ковроліну з напуском кінців на стіни;
• вирівнювання поверхні від центру кімнати до стін за допомогою звичайного валика;
• виконання V-подібних надрізів полотна в кутах для того, аби воно максимально рівно лягло на поверхню;
• обрізання залишків ковроліну за допомогою ножа та фіксація плінтусами;
• біля дверей краї покриття закріплюються металевими рейками.

Доріжка Карат Naturalle runner 911/19, 1 м

2. Укладання скотчем – простий метод, що дозволяє досягти більш надійного результату. З ним треба бути особливо акуратним, оскільки в результаті деформації скотчу на поверхні ковроліну можуть утворитися нерівності. Виконується такий процес наступним чином:

• двосторонній скотч клеїться спершу за периметром підлоги, а тоді у формі сітки із кроком 50 см;
• застеляється ковролін і поступово приклеюється до підлоги з поступовим зняттям захисної стрічки;
• залишки полотна обрізаються;
• встановлюються плінтуси.

3. Клейова фіксація ковроліну забезпечує надійне кріплення покриття та застосовується для просторих кімнат і приміщень із великою відвідуваністю (промислові заклади, торговельні зали, готелі). Таку підлогу можна прибирати навіть за допомогою миючого пилососа. На відміну від попередніх двох, цей спосіб вимагає більших зусиль:

• спершу потрібно розстелити ковролін на підлозі та скласти його вдвоє;
• на вільну половину підлоги наноситься клей;
• відігнута частина ковроліну фіксується на клейовій основі;
• процес повторюється аналогічним чином із другою половиною покриття;
• відрізаються залишки матеріалу та встановлюються плінтуси.

4. Безклейовий метод «стретчинг» із застосуванням рейок-гриперів базується на таких властивостях ковроліну, як еластичність і здатність добре натягуватися. Підходить він для невеликих кімнат і дозволяє зберегти підкладку неушкодженою на випадок повторного монтажу покриття для підлоги. Порядок роботи тут такий:

• грипери кріпляться за периметром кімнати;
• встановлюється підкладка і фіксується будівельним степлером;
• стелиться ковролін;
• покриття натягується на рейки за допомогою спеціального пристрою – стретчера;
• обрізаються залишки полотна;
• монтуються плінтуси.

Загальні рекомендації

Дотримуючись наступних порад, Ви без проблем досягнете бажаного результату монтажу та уникнете можливих проблем у процесі експлуатації.

• Перед укладанням ковролін слід на деякий час залишити у приміщенні для температурної адаптації.
• Особливу увагу під час монтажу приділяйте повітряним капсулам та дрібним горбикам – їх варто розгладити та усунути до висихання клею, інакше потім це буде вельми проблематично.
• Упродовж доби після укладання ковроліну не треба по ньому ходити чи встановлювати меблі.
• Міжкімнатні стики матеріалу доцільно приховувати за допомогою спеціальних поріжків, що захистить його від зношення та зробить охайнішим на вигляд.
• Обрізайте залишки полотна із урахуванням мінімального зазору між ним і стіною для компенсації температурного розширення (починайте з центру кімнати, тоді ймовірність нерівного зрізання буде мінімальною).
• Монтуючи окремі фрагменти ковроліну з малюнком, ретельно підганяйте їх за довжиною, шириною та діагоналлю один до одного, інакше результат може виявитися не надто естетичним.
• Для довершеності фінальної картинки напрями ворсу окремих фрагментів мають збігатися.
• Стики полотен ковроліну будуть менше кидатися в око, якщо розташувати їх перпендикулярно до вікна.

Купуйте ковролін та інші товари для підлоги в нашому інтернет-магазині за доступними цінами. Вдалих покупок та успішного ремонту!