Чому ми обираємо ковролін?

Особливості матеріалу

Ковроліном називають м'який рулонний матеріал, що може мати будь-які розміри та відрізатися відповідно до потреб споживача. Поширеними є і варіанти з фіксованою шириною у вигляді доріжок – їх часто використовують для застелення сходів, коридорів чи інших вузьких ділянок приміщень.

Як правило, ковролін укладають по всьому периметру приміщення та фіксують за допомогою плінтусів, що створює особливу атмосферу затишку й комфорту. Доречним таке підлогове покриття буде як у квартирі, офісі, готелі, ресторані, так і в інших громадських та розважальних закладах. Фахівцями навіть було доведено, що застелений в офісі ковролін знижує втомлюваність працівників і сприяє більш продуктивній роботі, амортизуючи ходьбу та знижуючи тиск на суглоби.

Доріжка Карат Graffiti runner 1616/g110 1 м

Нейтралізація небажаних шумів, захист від вібрацій, термоізоляція приміщень та наявність великого асортименту дизайнерських рішень – ще одні переваги ковролінового покриття, які роблять його таким популярним серед споживачів приватного та виробничого сегментів.

Звісно, прибирати підлогу, застелену ковроліном, доводиться часто, адже він досить швидко накопичує пил і на ньому легко утворюються плями. Проте в сучасному світі це вже не можна вважати суттєвим недоліком, враховуючи широкі можливості очисних засобів та прибиральної техніки останніх поколінь. Головне – використовувати такі вироби за призначенням, уникати потрапляння жирних речовин і тривалого впливу вологи. Дотримуючись таких простих рекомендацій, можна на довгі роки зберегти експлуатаційні показники ковроліну на первісному рівні.

Структура та склад ковроліну

Будь-який ковролін має досить щільну структуру та складається із чотирьох шарів – первинної основи, ворсу, закріплювального полотна та вторинної основи.

Первинна основа виконує функцію фіксації ворсу та забезпечує стабільність форми готового виробу. Вона буває тканою та нетканою, а складатися може зі штучного або натурального джута, поліпропілену, скловолокна та інших матеріалів.

Основи з натурального джута наразі майже повністю витіснені поліпропіленовими. Це пов'язано з підвищеною стійкістю останніх до впливу вологи, плісняви, мікроорганізмів, чого не можна стверджувати про вироби з натуральної сировини. Доступна вартість поліпропіленових волокон – ще одна важлива перевага.

Для надійної фіксації ворсу напівготовий ковролін знизу покривається закріплювальним матеріалом, що утворює щільне полотно. У ролі такого матеріалу часто використовується латекс або ж дисперсійні розчини на базі ПВА, ПВХ чи поліуретану.

На фінальному етапі створення ковроліну відбувається нанесення вторинної основи, яка в процесі експлуатації готового виробу безпосередньо контактує з підлогою – згодом її можна побачити з виворітної сторони покриття. Виготовляють таку основу з джута, повсті, спіненого латексу чи інших синтетичних матеріалів.

Утворене вторинне полотно не лише захищає ковролін від руйнування, але й надає йому додаткові властивості – стійкість до усадки, ковзання, зношення, а також пружність, еластичність, здатність забезпечувати звуко- й теплоізоляцію приміщення.

Ворсковроліну може виготовлятися з натуральної або штучної сировини. У першому випадку часто застосовується вовна, бавовна, шовк, кокосові волокна, льон або суміш цих матеріалів з іншими. Натуральні покриття мають розкішний вигляд, є міцними й пружними, вирізняються підвищеною еластичністю ворсу і демонструють непогані протипожежні показники. Проте є у них і недоліки: висока вартість, схильність до появи плісняви, накопичення статичних зарядів та пилу. Останнім часом виробникам таких виробів вдалося суттєво підвищити зносостійкість вовняних виробів шляхом додавання до їхнього складу 20% нейлону.

В наш час дедалі популярнішими стає ковролін зі штучних матеріалів – поліаміду (нейлону), поліакрилу, поліестеру та поліпропілену. Це пов'язано з його прийнятною вартістю, тривалим терміном служби та стійкістю до різних несприятливих факторів. Наприклад, поліамідні волокна демонструють вражаючу здатність зберігати первісний вигляд упродовж тривалого терміну експлуатації, не вимагають особливого догляду і не підтримують горіння.

Ворс на основі поліпропілену стійкий до появи плям, довго зберігає яскравість кольору, не накопичує статичні заряди і коштує в декілька разів менше, ніж нейлоновий аналог. Однак він схильний до горіння, а термін служби у нього відносно невеликий.

Поліестеровий та поліакриловий види ковроліну за своїми характеристиками нагадують вовняний – зносостійкі, м'які та естетично привабливі. Проте вони легко зминаються, з часом розпушуються та скачуються, а відтак не надто довговічні.

Форма ворсу

У сучасному виробництві ковроліну поширеними є три види ворсу: петельний, розрізний та комбінований. Кожен з них демонструє індивідуальні властивості та переваги.

Петельний ворс із однаковою висотою ниткових кілець забезпечує високу щільність і міцність підлогового покриття, тому його можна використовувати навіть у приміщеннях з високими експлуатаційними навантаженнями. Така структура обумовлює значну вагу готових виробів, що може ускладнювати їхнє транспортування та прибирання.

Багаторівневе покриття відрізняється від описаного вище різною висотою петельного ворсу, за рахунок чого на поверхні утворюються об'ємні малюнки. Це робить такі вироби особливо красивими та привабливими зовні, суттєво урізноманітнює їхній дизайн та стилістику, розширюючи модельні ряди виробників.

Різновидом багаторівневих поверхонь з ворсу можна вважати покриття типу «скрол», яке має підстрижені та розчесані вершечки петель. Таке рішення дозволяє одержати вельми незвичайний дизайн підлогових покриттів та зберегти їхню зносостійкість, довговічність.

Розрізний (стрижений) ворс може мати волокна малої (2-3 мм), середньої (3-5 мм) та великої (понад 5 мм) довжини.

Вироби з коротким ворсом часто називають плюшевими або велюровими. Їх після стрижки розчісують та розпушують, що дозволяє отримати однорідну та гладку поверхню. Такі матеріали невибагливі в догляді, але на них постійно залишаються помітні сліди від кроків та бруду. Приховати такий недолік дозволяє друкований малюнок на готових виробах.

Текстурні покриття типу «фрізе» мають довші волокна, ніж у велюрових. Виготовляються вони зі скрученої пряжі, обробленої термічним способом, що робить її особливо стійкою до зминання, стирання та забруднення. На таких поверхнях непомітні сліди від кроків, вони легко чистяться і при цьому коштують відносно недорого. Вироби фрізе чудово підходять для коридорів, віталень, дитячих.

Ковролін типу «саксоні» має високий, скручений ворс, розміри якого іноді сягають 30-40 мм. Кожне таке волокно не просто розрізане, а немовби заточене, що дозволяє йому не зливатися з іншими і постійно залишатися у вертикальному положенні. Такі вироби мають надзвичайно вишуканий та ефектний вигляд, є особливо приємними на дотик. Коштують досить дорого і потребують ретельного й регулярного очищення через велику довжину ворсин. Підходять для побутового використання у кімнатах з не надто високою відвідуваністю.

Ковролін з комбінованим ворсом може поєднувати в собі властивості петельного та розрізного, що дозволяє одержати оригінальну продукцію з вражаючим різноманіттям дизайнерських рішень та хорошими експлуатаційними характеристиками.

Способи виробництва

Існує три поширені способи виробництва ковроліну та килимів: тканий, голкопрошивний (тафтинговий, петельний) та голкопробивний.

Перший спосіб передбачає одночасне ткання основи та ворсу в одне дуже щільне та міцне полотно, що на вигляд нагадує повноцінний килим. Відбувається такий процес досить повільно і потребує чималих витрат, що обумовлює порівняно високу вартість кінцевої продукції.

Голкопрошивний, або тафтинговий спосіб є одним з найстаріших і найпоширеніших в килимовій індустрії. Передбачає він прошивання тканої або нетканої основи волокнами ворсу та нанесення фіксувального клейового шару. Готовий ковролін вирізняється більшою жорсткістю, ніж у тканих виробів, і може мати найрізноманітніші конфігурації ворсу – різновневий, петельний, комбінований тощо.

Ковролін Betap Multicolor 72 4 м, виготовлений методом тафтингу

Голкопробивне виробництво здійснюється шляхом накладання багатьох шарів волокон один на одного та утворення щільного матеріалу, що вбивається в основу. Подальший процес переходить у нанесення на виворітну ділянку покриття латексного або клейового шару, який піддається пресуванню. Такий метод дозволяє одержати вироби з великим різноманіттям складних малюнків, хорошою зносостійкістю, міцністю та доступністю в ціні, що компенсує такий недолік, як значна жорсткість поверхні.

Класифікація та сфера застосування

Ковролін класифікується відповідно до рекомендованих сфер застосування на такі види:

• побутовий – вироби для житлових приміщень із середнім або високим ворсом;
• напівкомерційний – підходить для комерційних об'єктів з невеликою кількістю відвідувачів, може застосовуватися в ролі посиленого покриття для підлоги в житлових умовах;
• комерційний – покриття для закладів з високою відвідуваністю (офіси, кафе, ресторани), випускаються з низьким ворсом або без нього.

Відповідно до європейської класифікації виробники маркують ковролін за допомогою цифрових позначень:

• 21-23 – відповідає побутовому призначенню;
• 31-33 – вироби для напівкомерційного та комерційного використання.

Ковролін – чудовий матеріал для покриття підлоги. З ним легко створити затишок у домі і забезпечити комфорт для усіх його мешканців. Купуйте ковролін та інші товари для підлоги за доступною ціною в нашому інтернет-магазині. Вдалих покупок!