День святого Валентина: цікаві факти та легенди

День святого Валентина або День усіх Закоханих  – свято котре викликає багато суперечностей, адже люди по-різному ставляться до його святкування. Хтось з нетерпінням чекає 14 лютого, аби потішити свою кохану людину приємним подарунком, інший же заперечує святкування дня закоханих у чітко визначену дату і щодня говорить про свої почуття. Проте, так чи інакше, 14 лютого у всьому світі відзначають День святого Валентина. Попри те, що в Україні День Закоханих популяризувався досить недавно, сьогодні про нього знають усі. Навіть малята в садочку дарують один одному валентинки. Сьогодні пропонуємо вам трішки зануритись в історію і дізнатися цікаві факти, легенди та походження Дня святого Валентина.

Походження Дня святого Валентина

Вважається, що «моду» дарувати коханим валентинки запровадив герцог Орлеанський, який 1415 року потрапив у англійський полон після невдалого військового походу. З лондонської в’язниці він почав писати дружині любовні послання у віршах, які і стали прототипами тепер уже традиційних листівок до Дня святого Валентина.

У наш час все частіше звичайні валентинки-листівки доповнюють іншими подарунками – шоколадом або різними солодощами зі святковою символікою, оригінальними сувенірами відповідної тематики, баночками з записками, м’якими іграшками чи навіть справжніми лицарськими вчинками, як, наприклад, привселюдне освідчення, присвята пісні чи запрошення у романтичну подорож. Способів привітання з цим святом нині існує чимало і обмежуються вони, передусім, лише людською фантазією. 

Легенда №1

Історія святкування Дня Валентина оповита багатьма легендами та має чимало версій. За однією з них це свято безпосередньо пов’язане з давнім римським фестивалем родючості Луперкалії, назва якого походить від латинського слова lupus, що означає «вовк». Проводився він щороку 15 лютого на честь бога лісів, отар та пастухів Фавна на прізвисько Луперк. Дехто вважає, що згадане дійство присвячувалося й іншому божеству – покровительці сім’ї та кохання Юноні.

Оскільки Луперкалії було суто язичницьким святом, із жертвоприношеннями та різними поганськими ритуалами й обрядами (які з приходом християнства почали категорично засуджуватись церквою), його поступово замінили на День усіх закоханих, покровителем яких вважався святий Валентин. Започаткував ці зміни указ Папи Римського Геласія I у 496 році.

Легенда №2

Одна з найпопулярніших легенд розповідає про те, що Валентин був римським священником, який при цьому добре знався на лікарській справі та природничих науках і жив за часів імператора Клавдія, відомого своєю войовничістю.

У період постійних воєн імператор заборонив солдатам одружуватися, оскільки вважав, що сім’я заважатиме їм віддано служити державі. Та попри таку заборону, Валентин почав таємно вінчати закоханих. Щойно Клавдій про це дізнався, наказав кинути священника до в’язниці, де його засудили до страти.

Тюремник, що наглядав за Валентином, мав дочку, котра закохалася в нього. Невдовзі вони почали листуватися, і 13 лютого, перед стратою, священник написав дівчині прощального листа, в кінці якого залишив підпис «Твій Валентин». Послання дівчина прочитала вже після його смерті, 14 лютого. Вважається, що саме з тих пір з’явилася традиція щороку дарувати своїм половинкам вітальні листівки-валентинки у день, відомий в усьому світі як Валентинів день, або День закоханих.

Легенда №3

Інша, доволі поширена версія цієї легенди відрізняється від попередньої тим, що стверджує, ніби Валентин був відомим цілителем, а дочка тюремного наглядача – сліпою. Її батько, дізнавшись про надзвичайні здібності свого в’язня, звернувся до нього за допомогою, і той погодився. Лікуючи дівчину, Валентин закохався в неї. Перед своєю стратою, 14 лютого, він надіслав коханій листа, в якому було загорнуте листя шафрану (за деякими джерелами – жовтий крокус). Щойно дівчина розгорнула його, до неї повернувся зір.

Дехто переказує історію, що прощальні послання на зразок того, яке адресувалося доньці тюремника, Валентин розіслав перед стратою всім, кого любив. Тому і з’явилася традиція дарувати близьким людям спеціальні листівки саме 14 лютого.

Легенда №4

Наступна легенда може пояснити велику популярність любовних листівок у вигляді серця: кажуть, для того щоб люди завжди пам’ятали про свої обітниці та Божу любов, святий Валентин вирізав із пергаменту невеликі фрагменти у формі сердець і роздавав їх солдатам, яких він таємно одружував, та усім християнам, котрі зазнавали переслідувань у ті часи.

Легенда №5

Ще однією версією походження свята є легенда про те, що священник Валентин за свого життя створив надзвичайно красивий сад, квіти з якого він щороку 14 лютого дарував усім закоханим парам. Саме тому Валентина почали вважати їхнім покровителем і наслідувати його поетичні вчинки.

Легенда №6

Є також версія, котра суттєво відрізняється від усіх попередніх. Згідно з нею, святкувати День закоханих почали саме 14 лютого, оскільки приблизно тоді починався шлюбний сезон у птахів. Подейкували, що шлюб, укладений цього дня, буде міцним і щасливим.

З точки зору історії

Історичні факти, пов’язані з Днем усіх закоханих та їхнім знаменитим покровителем, свідчать про те, що загалом світ знав щонайменше трьох мучеників на ймення Валентин. Один із них був священником та лікарем із Риму, жив за часів імператора Клавдія II і був страчений 14 лютого за його наказом. Другий займав посаду єпископа в Терні (Італія) і також був засуджений на смерть за свою християнську позицію. Третій же претендував на посаду Папи у Римі, походив з Єгипту і за життя звеличував шлюб як одну з найбільших християнських цінностей. Вважається, що всі три Валентини хоч і жили в різні роки, загинули в один день, а римський та тернійський навіть були поховані на одному кладовищі, тому достеменно встановити особу того самого покровителя закоханих навряд чи колись вдасться. У будь-якому разі, останки двох із Валентинів досі зберігаються в церквах Терні та Дубліна. Крім того, за свідченням представників церкви, частину мощів святого Валентина 1759 року передали на зберігання церкві Різдва Пресвятої Богородиці, що в місті Самбор Львівської області, оскільки саме нею опікувався святий. Та далеко не всюди Валентин вважається заступником люблячих сердець. У Римо-католицькій церкві він є покровителем психічно хворих людей, і на іконах його часто зображують у момент лікування молодого хлопця від епілепсії.

Відношення церкви до святкування дня Святого Валентина

Нині ставлення церкви до святкування Дня святого Валентина є неоднозначним. Це свято піддається постійній критиці у зв’язку з його надмірною вульгаризацією та комерціалізацією з боку ЗМІ та представників торговельної галузі. У 1969 році покровителя всіх закоханих взагалі вилучили з церковного календаря, поставивши під сумнів реальність існування його постаті.

Та незважаючи на те що Валентинів день справді активно експлуатують, намагаючись спотворити й видозмінити його справжні цінності з метою одержання додаткових прибутків – він все одно залишається надзвичайно популярним святом. І не дарма, адже для кожного з нас цей день слугує важливим нагадуванням про те, що кохання і любов близьких – найдорожчі речі в житті людини.