Книга "Декамерон"

Декамерон — (у перекладі з грецької — «десятидення», «десятиденник») — знаменитазбірка зі ста новел видатного італійського письменника Джованні Боккаччо. Засюжетом десятеро молодих флорентійців (семеро жінок і троє чоловіків) покидаютьохоплене чумою місто, оселяються на заміській віллі і протягом десяти дніврозповідають цікаві і повчальні історії (всього їх сто), які широко відтворюютьрозмаїте повсякденне життя. Кожна оповідка має завершений сюжет, а всі разомстворюють своєрідну енциклопедію людських стосунків. Боккаччо творчо опрацювавміські анекдоти, античні сюжети і навіть арабські казки. Рукописи книги почалипоширювати у 1370-х роках, а в XVI столітті було надруковано перші 200примірників. Боккаччо започаткував жанр новели в новій європейській літературі.Короткі оповідання еротичного змісту існували в Античності, однак саме в«Декамероні» жанр набув нових рис — сатиричності та гумористичності. «Декамерон»— перший літературний прозовий твір, написаний розмовною тосканською мовою.Цей знаковий переклад флорентійського шедевра доби Пізнього Середньовіччя,здійснений найславнішим українським перекладачем Миколою Лукашем, побачив світ1964 р. у видавництві «Дніпро». «Свого часу Боккаччо писав живою флорентійськоюмовою. Це правда, але нащадки флорентійців — сучасні італійці, бачать, наскількиця мова застаріла, — казав М. Лукаш. — А тому відчуття такої застарілості, намою думку, необхідно створити і в перекладі». «Коли для сучасного італійськогочитача існує досить істотна відмінність між мовою Боккаччо і мовоюпершого-ліпшого нинішнього новеліста, то чому ж у перекладі ця дистанція повиннастиратись? — писав інший відомий перекладач Григорій Кочур.» Лукашів «Декамерон»став не тільки найвищим здобутком самого перекладача, а, за словами Л.Череватенка, «то була воістину «зоряна година» і самого Лукаша, й українськоїлітератури загалом».