Насіння Тритикале гібрид пшениці та жита (30020052)

Тритикале є селекційно виведеним гібридом пшениці та жита. У природі немає аналогів цієї культури, вона є унікальною, має велику кількість позитивних властивостей.

Її використовують переважно як фуражну культуру, для виробництва комбікормів, а також виробляють борошно, крохмаль, солод. Клітковина, що отримується з рослини, має особливі властивості, у зв'язку з чим широко необхідна на кондитерських підприємствах.

Злак має багато конкурентних переваг, особливо якщо порівнювати з іншими рослинами. Наприклад, на відміну від озимої пшениці він добре витримує різкі зміни погоди, не настільки вимогливий до ґрунту та умов вирощування.

Завдяки посухо- та зимостійкості, стійкості до захворювань немає необхідності в обробці пестицидами. Такі оптимальні характеристики тритикале роблять рослину екологічною, тому вона стає чудовою основою для харчових продуктів. Зерно має підвищену біологічну цінність, при застосуванні хорошої агротехніки врожайність 50-60 центнерів на гектар.

Серед головних переваг слід виділити:

- невибагливість до тепла, морозостійкість. Навіть коли на вулиці всього 1-2 градуси, паростки все одно з'являються, при зниженні температури не гинуть.

- посухостійкість; Для нормального розвитку та гарного врожаю злаку не потрібно так багато води, як пшениці. Підвищена потреба у поливі з'являється лише за інтенсивного зростання.

- світлолюбний, якщо світла достатньо, у листі та зерні формується більше цукрів, поживних компонентів;

- Відсутність особливих вимог до якості ґрунту.

- стійкість до хвороб та шкідників. Злаку не страшні такі поширені захворювання, як бура іржа, фузаріоз, септоріоз.

Строки посіву;

кінець серпня – останні числа вересня

Норма висіву:

варіюється в залежності від клімату. Для зони Полісся норма – 150–200 кг/га, для лісостепової – 200–250, а степовій – до 250 кг/га. На зелену масу норму збільшують до 300 кг; глибина посіву озимих видів тритикале – 5–12 см залежно від вологості ґрунту.