Світла пам'ять нашим колегам, загиблим українцям та Героям...
Андрій Рощенко
Захищаючи суверенітет рідної держави, загинув Андрій Рощенко, наш колега та друг, продавець в Епіцентрі у м. Рівне.Йому було лише 28 років...
Велика війна застала Андрія за мирною працею, проте вже 24 лютого він був у військкоматі. Потрапив до 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» командиром кулеметного взводу стрілкового батальйону. У липні став старшим лейтенантом.
Позивний в Андрія був «Художник», бо мав хист до малювання. Захищав Соледар, отримав дві контузії. У лютому 2023-го після госпіталю вирушив під Бахмут. В березні під час мінометного обстрілу Андрій загинув.
Безутішні батьки втратили сина — свою надію та опору, країна — мужнього Героя.
Вічна пам'ять!
23.03.2023
Олег Кісільовський
Важкий бій у Кремінній, і знову втрата нашого відважного захисника, співробітника та друга...Олег Кісільовський, працівник логістичного центру «Калинівка» загинув на полі бою 1лютого 2023 року, боронячи Україну.
Олега втратили ми, колеги, а ще побратими, сім’я, в якій на татка чекали двоє діток та дружина.
Ніякі слова не втамують біль, коли з життя йде щира і хоробра людина.
Герої не вмирають! Низький уклін і вічна пам’ять!
15.03.2023
Артем Гончарук
Обороняючи Батьківщину, 7 лютого 2023 року загинув наш колега, працівник логістичного центру «Калинівка», старший солдат ЗСУ Артем Гончарук.З початку вторгнення він вступив до лав ЗСУ, аби давати відсіч ворогу. На жаль для всіх – рідних, друзів та колег – ми його втратили...
Відвага, хоробрість, патріотизм — це ті риси, які були притаманні Артему.
Щиро співчуваємо сім’ї загиблого і низько вклоняємося за Героя, який віддав життя за мир в Україні.
15.03.2023
Олександр Рибалкін
З болем та сумом в серці повідомляємо, що, виконуючи бойове завдання на Бахмутському напрямку, загинув наш колега, диспетчер відділу транспортної логістики, командир відділення, Олександр Рибалкін.Олександр прийшов працювати в родину Епіцентру охоронцем, потім працював кур'єром доставки онлайн-замовлень, з 2019 року –на посаді диспетчера відділу транспортної логістики інтернет-магазину Епіцентру. А вже з березня 2022 р. відважно захищав нашу країну: побував на Херсонському, Миколаївському та Харківському напрямках.
Він назавжди у нашій пам'яті та у наших серцях.
28.02.2023
Роман Войтович, м. Буча
У боях за визволення України загинув наш колега і товариш Роман Войтович.
29-річний Роман працював в Епіцентрі в Бучі. Він пішов захищати рідну країну під час повномасштабного вторгнення.
Роман загинув у лютому 2023 року в боях у Донецькій області.
Пам'ятаймо ж, наскільки високою є ціна нашої свободи та незалежності...
Вічна слава і світла пам’ять Герою, щирі співчуття рідним та близьким.
Роман загинув у лютому 2023 року в боях у Донецькій області.
Пам'ятаймо ж, наскільки високою є ціна нашої свободи та незалежності...
Вічна слава і світла пам’ять Герою, щирі співчуття рідним та близьким.
23.02.2023
Юрій Рудий, м. Львів
З болем в серці повідомляємо про загибель нашого працівника — Юрія Рудого.
Він працював продавцем відділу «Дитячі товари» у львівському Епіцентрі.
Загинув при виконанні бойового завдання під Бахмутом.
Юрію мало виповнитися 25 років...
Дякуємо Герою за захист нашої України. Світла пам‘ять та щирі співчуття рідним та близьким.
Загинув при виконанні бойового завдання під Бахмутом.
Юрію мало виповнитися 25 років...
Дякуємо Герою за захист нашої України. Світла пам‘ять та щирі співчуття рідним та близьким.
10.02.2023
Микола Карпов, м. Миколаїв
Захищаючи Батьківщину від російських окупантів, загинув наш колега та друг Карпов Микола Вікторович. Микола прийшов у компанію у 2018 році, працював у Миколаївському Епіцентрі старшим продавцем.Був дуже доброю, чуйною та життєрадісною людиною, чудовим колегою, котрий міг завжди прийти на допомогу. Та, на превеликий жаль, його життєвий шлях обірвався на початку цього року під Сєвєродонецьким районом, Луганської області, при виконанні бойового завдання.
18.01.2023
Павло Гарькавий, м. Дніпро
Із сумом повідомляємо, що днями ми втратили нашого колегу Гарькавого Павла. Продавець відділу «Сантехніка» дніпровського Епіцентру Павло став на захист нашої Батьківщини в перші дні повномасштабного вторгнення.Під час виконання бойового завдання під Бахмутом героїчно загинув.
Йому було лише 33 роки. Без батька залишилось двоє маленьких дітей. Він був доброю, світлою та сміливою людиною, щирий колега та друг.
Наші щирі співчуття родині та близьким загиблого. Герої не вмирають!
07.02.2023
Віталій Лисих, м. Одеса
З болем у серці повідомляємо про загибель нашого колеги та друга, завідувача секції відділу «Електротехніка» Одеського Епіцентру — Лисиха Віталія.Щирі співчуття рідним та близьким загиблого.
Вічна та світла пам‘ять Герою!
20.12.2022
Михайло Банчу, м. Одеса
З болем в серці повідомляємо, що днями ми втратили ще одного Героя.Під час бойового завдання під Херсоном загинув Михайло Банчу, старший продавець відділу «Деко» торгового центру «Епіцентр» в с. Лиманка Овідіопольського р-ну Одеської області.
Йому було 28 років. Світлий, добрий, позитивний, щирий колега та друг.
В перші дні повномасштабних бойових дій Михайло став на захист нашої Батьківщини.
Низько вклоняємось Герою та дякуємо за те, що самовіддано захищав кожного з нас. Наші щирі співчуття родині та близьким Михайла. Вічна та світла пам’ять.
Михайло назавжди залишиться в нашій пам’яті та наших серцях.
14.10.2022
Ігор Рибитва, м. Біла Церква
Ще одна непоправна втрата... Героїчно захищаючи Батьківщину, загинув співробітник логістичного центру «Калинівка», білоцерківець Ігор Рибитва.Ігоря не стало 25.09.2022 під час виконання бойового завдання з проведення наступальних (штурмових) дій в передмісті Лиману Донецької області через щільний вогонь противника.
29-річний Воїн був навідником 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу 2-го механізованого батальйону військової частини А7014.
Співчуття рідним та близьким. Вічна пам'ять Герою! І вічні муки вбивцям Ігоря!
12.10.2022
Юрій Карась, м. Київ
Захищаючи Батьківщину від російських окупантів, загинув наш колега, наш друг – працівник відділу «Сад. Город» київського Епіцентру на Братиславській – Юрій Карась.Він віддав своє життя, боронячи нас та двох своїх донечок... Невимовно боляче... Дякуємо і низько вклоняємось нашому Герою.
Щирі співчуття рідним та близьким.
Жодні слова не повернуть Юрія, пам'ять про його шляхетність навіки житиме в наших серцях.
05.10.2022
Віталій Крайняк, м. Дніпро
Із сумом повідомляємо, що війна забрала життя ще одного нашого колеги.Захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність нашої держави від російських окупантів, виявивши стійкість і мужність, героїчно загинув співробітник торговельного центру "Епіцентр К" N1 м. Дніпро, охоронник відділу служби безпеки, Крайняк Віталій Сергійович 1981 року народження.
Віталій був чесною, відповідальною, чуйною та працьовитою людиною. Він пішов захищати Україну з перших днів війни.
Вічна і світла пам'ять нашому Герою.
Щирі співчуття рідним та близьким загиблого.
Роман Бондарук, м. Київ
Колектив торгового центру "Епіцентр" К-3 м. Київ на просп. Григоренка, 40 не оминуло велике горе. Епіцентр втратив співробітника, старшого продавця "Салону плитки та сантехніки" Бондарука Романа.07.08.2022 р. Роман загинув під час виконання бойових завдань на цій клятій війні…
Молода, успішна, життєрадісна людина, в якого усмішка ніколи не зникала з обличчя. Велика втрата для сім‘ї та рідних.
Колектив торгового центру "Епіцентр" К-3 м. Київ на просп. Григоренка, 40 і центральний офіс компанії "Епіцентр К" висловлюють свої щирі співчуття родині загиблого Воїна.
18.08.2022
Максим Лиходід, м. Одеса
Наша епіцентрівська Родина втратила ще одного Героя.Під час виконання бойових завдань загинув співробітник одеського торговельного центру "Епіцентр".
Без батька залишилося троє дітей.
Лиходід Максим стояв на захисті нашої Батьківщини з часів АТО.
Ми прощаємось із ним, і дякуємо за те, що стільки років самовіддано захищав кожного з нас.
Низько кланяємось Герою і висловлюємо глибокі співчуття сім'ї.
Світла та вічна слава Герою!
04.08.2022
Олександр Балух, м. Дніпро
Захищаючи нашу Батьківщину, під час виконання бойового завдання 28 липня 2022 року під м. Харків загинув співробітник торгового центру "Епіцентр" № 2 у м. Дніпро, старший продавець непродовольчих товарів відділу "Меблі" Балух Олександр Сергійович. Йому було 26 років.В перші дні бойових дій Олександра призвали до служби. Він — учасник АТО з 2014 року та гравець футбольної команди «Ірпінь АТО».
Олександр був відповідальним, працьовитим, життєрадісним та перспективним хлопцем. У нього залишилась дружина та маленька донька.
Пам'ятаємо та вшановуємо!
Світла пам'ять! Слава Герою!
01.08.2022
Олександр Власенко, Чернігівська область
Із величезним сумом повідомляємо, що 24 червня 2022 р. в бою під Херсоном загинув Олександр Власенко, співробітник центрального офісу ТОВ «Епіцентр К».
Олександр працював механіком з обслуговування виробничого устаткування в департаменті громадського харчування, мав золоті руки і відкрите серце.
29 квітня 2022 р. Сашка призвали на службу, і він, не вагаючись, пішов боронити свою країну. Близько двох тижнів провів під Житомиром, а потім хлопців перекинули під Херсон.
Востаннє із Олександром його колега спілкувався в середу, 22 червня. Проговорили більше години, все було чудово, російських загарбників поступово відтісняли…
Смерть забрала нашого Героя на полі бою, під час контратаки росіян.
У свої 29 років Олександр мав надзвичайно багато вірних друзів і репутацію позитивного хлопця, з вогником в очах, який завжди допоможе. Колеги говорять про Олександра: чесний, світлий, порядний, щирий, життєрадісний, високопрофесійний, людина з великою душею. Він назавжди залишиться в наших серцях.
В Олександра залишилась молода дружина та батьки. Підтримати їх можна на картку 4102 4512 5106 4501 (картка на ім’я Сергія Барана, який зобов’язався передати всі надіслані гроші родині загиблого).
Вічна та світла пам'ять нашому Герою Олександру! І нищівної поразки його вбивцям.
29.06.2022
Василь Пугач, м. Кропивницький
З великим сумом у серці повідомляємо про страшну звістку з ТЦ «Епіцентр» в м. Кропивницький.09.05.2022 року в результаті мінометного обстрілу російськими окупантами біля селища Борівське Сєвєродонецького району Луганської області загинув наш колега Василь Пугач. Герой віддав своє життя за волю і свободу, та помер захищаючи Батьківщину.
Василь був єдиною дитиною у батьків. Він пішов захищати Україну з перших днів повномасштабної війни. Це величезна самопожертва, віддячити за яку нам ніколи не вистачить слів…
«Війна забрала життя Василя Пугача – випускника факультету педагогіки, психології та мистецтв, бакалавра психології та магістра з менеджменту освіти. Дякуємо, Герою і Захиснику! Будь вічно Воїном Світла! Спочивай з миром!», – написали на сайті ЦДПУ ім. В. Винниченка.
Василь працював в Епіцентрі продавцем-консультантом відділу «Декор». Він був відповідальним, чуйним та працьовитим хлопцем.
Похорон Василя Пугача відбувся 19 травня 2022.
Вічна пам’ять нашому захиснику. Безмежна подяка тобі, Василю, що став на наш захист, захист України! Слава Герою!
Охочим допомогти родині: 5168757375718790 (Приват банк), Пугач Василь Васильович (батько).
19.05.2022
Олексій Пєстов, м. Миколаїв
З великим сумом повідомляємо, що захищаючи нашу Батьківщину у бою під Донецьком загинув Олексій Пєстов – старший продавець відділу «Сантехніка» торгового центру «Епіцентр» #2 м. Миколаїв.Олексій був справжнім професіоналом, гарним другом, щирим та люблячим батьком. У Героя залишилась дружина та маленька дитина.
Охочим допомогти: 4731219115022190 (Приватбанк) на ім’я Пєстової Катерини Сергіївни (дружина).
Герої не вмирають! Олексій назавжди залишиться в нашій пам'яті!
16.05.2022
Андрій «Кіт» Котовенко, м. Київ
Знову і знову в нашої країни нагло і підступно відбирають найкращих синів. В боях під Харковом загинув наш друг, співробітник компанії "Епіцентр К" і призер Ігор Нескорених Андрій Котовенко. Ми планували на днях написати статтю про його геройські подвиги — аж ніяк не планували присвячувати Андрію некролог...⠀
Він пішов на фронт ще в 2015-му. Захищав країну у запеклих боях на сході, де отримав важке поранення. Ще тоді він був за крок до смерті, але мужньо переніс 22 операції. А одужавши, став одним з найсильніших ветеранів війни у світі. Андрій виборював нагороди на Чемпіонатах світу та Європи з паверліфтингу, мріяв відкрити спортзал для ветеранів та потиснути руку Арнольду Шварценеггеру. ⠀
Найбільше його мотивувала сім'я: дружина та син, які завжди були поруч в найбільш тяжкі моменти.
Від самого початку повномасштабної військової агресії РФ Андрій знову пішов захищати свою Батьківщину. Він хотів бути гідним прикладом для сина. А став гідним прикладом для всієї країни. ⠀
Спочивай з миром, Кіт. Ти будеш вічно жити в наших серцях.
03.05.2022
Дмитро Ткачук, м. Рівне
Глибокий сум знову переповнює наші серця. Прощаємося з Дмитром Ткачуком, Героєм та нашим колегою, продавцем-консультантом відділу «Будівельні матеріали» ТЦ «Епіцентр» у м. Рівне. Йому було 36 років.В перші дні повномасштабного наступу російських військ Дмитро пішов добровольцем у Збройні сили України. Служив в 57-мій окремій мотопіхотній бригаді – спочатку у Кіровоградській області, а згодом на Луганщині. Останній раз виходив на зв’язок 14 квітня.
Життя Дмитра обірвалося 15 квітня 2022 року під час виконання бойових завдань в Новоайдарівському районі Луганської області.
«Безутішні батьки втратили свою надію та опору, а побратими – вірного друга, надійне плече та мужнього воїна», — написали на своїй фейсбук-сторінці в Рівненському ОМТЦК та СП. А родина Епіцентру втратила чудового колегу зі щирою вдачею, щоденним позитивом, друга, небайдужого до чужих проблем, та відданого працівника, що завжди прагнув розвиватися та досягати чогось більшого.
Дмитра поховали у місті, де проживають його батьки – у Полонному, що на Хмельниччині, на Алеї Слави Героїв України.
Безмежна подяка за наш захист. Ніколи не забудемо! Щирі співчуття рідним та близьким нашого Героя. Вічна пам'ять.
15.04.2022
Богдан Малюк, м. Київ
Він мріяв про успішний кар’єрний ріст у компанії «Епіцентр К»… Абсолютний Чемпіон світу з джиу-джитсу, член Збірної України з самбо, надія і цвіт української нації. Але клята війна не дала здійснитись мріям юнака. 20 березня 2022 року Богдан Малюк загинув внаслідок ракетного удару по столичному ТРЦ «Ретровіль». Йому було лише 20 років. В пам’яті рідних, друзів, колег хлопець назавжди залишиться веселим, щирим, життєлюбним юнаком.
«Богдан прийшов в Епіцентр на посаду продавця відділу «Сантехніка» практично після школи, 18-річним юнаком, – ділиться своїми спогадами про героя його керівник, начальник відділу «Сантехніка» столичного ТЦ «Епіцентр» Олександр Пиліпака. – Був дуже активний, здібний, цілеспрямований, мав велике бажання вчитись і кар’єрно рости. Йому все було цікаво і ново. Ввічливий, тактовний, всім намагався допомогти у будь-якій ситуації. За два роки роботи Богдан виріс до завідуючого секції «Меблі для ванної кімнати». Якби не війна, міг стати гарним, професійним керівником в компанії».
В перші дні війни Богдан разом з друзями пішли в територіальну оборону Києва і, хоча ще не були офіційно прийняті в її ряди, допомагали, чим могли. Збирали кошти на бронетранспортер, амуніцію для захисників, інші потреби. Богдан не міг спокійно сидіти і дивитись, що робить ворог з його містом, з його Україною.
«Ми всім колективом нашого відділу досі не можемо повірити у те, що трапилось, – розповідає Олександр Федоров, керівник віділу «Сантехніка», де працював герой. – Пригадую, ще рік тому, коли Богдан підпав під призов, він не хотів йти служити в армію через любов до своєї роботи. Але зараз, коли на нашу землю ступив російський окупант, Богдан практично з перших днів разом з друзями пішов захищати рідне місто, своїх батьків, свою землю. То було його внутрішнє прагнення, внутрішній порив. Він з честю виконав свій громадянський, синівський, військовий обов’язок і загинув як Герой».
«Погиб мой ученик, Богдан Малюк, защишая Киев, защищая Украину. Мой чемпион, мой друг… Примерный сын и брат… Погиб как Герой – от обстрелов Киева артиллерией РФ. Как же я любил тебя, мой боец!.. Вместе мы поднимали флаг Украины во многих странах мира» – написав на своїй сторінці тренер Богдана Максим Амінов.
Кажуть, Бог забирає найкращих. Але це так несправедливо! – адже і тут, на землі нам теж потрібні найкращі сини і доньки нашої країни. Їм би ще жити, любити, дітей ростити, країну будувати...
Ми пам’ятатимемо твій подвиг, Богдане. Він залишиться в серцях 30-тисячного колективу компанії і всієї України – назавжди.
31.03.2022
Андрій Бреславцев, м. Дніпро
Вічна пам’ять Андрію Леонідовичу Бреславцеву, нашому колезі, співробітнику відділу прийому товару торгового центру «Епіцентр» у Дніпрі (Запорізьке шосе, 62-К).В перші дні повномасштабних бойових дій Андрія призвали на військову службу. Він загинув 31.03.2022 р. від тяжких поранень, загинув смертю Героя — захищаючи нашу Батьківщину.
Майже 2 роки Андрій сумлінно працював комірником в епіцентрівській команді. Він був позитивний, чуйний, мав багато цілей, яких ще планував досягти. Мріяв про щасливе майбутнє, просто жив. Але ворог відібрав у хлопця життя.
Андрію було лише 24 роки. Хлопець був єдиним сином у батьків.
Пам’ятаємо та вшановуємо. Слава Герою!
31.03.2022
Ірина Фількіна, м. Буча
«Тепер твоя рука, мама, буде рукою підтримки для дітей України…»Ірина Фількіна, мешканка Бучі, працівниця центрального офісу компанії «Епіцентр К», операторка котельні. Світла, яскрава та життєрадісна жінка, яка до останнього дня займалася посильною допомогою на робочому місці. Ірина дбала про справну роботу опалювальної системи — фактично, берегла тепло і затишок на робочих місцях працівників. Ірина з любов’ю виконувала й іншу роботу, наприклад, дбала про офісні квіти.
Її життя забрала війна, а фото руки із червоним манікюром і серцем на безіменному пальці потрапило на перші сторінки світових ЗМІ…
5 березня Ірина виходила на зв’язок із рідними востаннє. А вже 6 березня очевидці повідомили донькам Ірини: жінку розстріляли окупанти, коли вона їхала додому на велосипеді. Ірину впізнали в тому числі за синьою курткою з емблемою Епіцентру…
Остаточне підтвердження вбивства Ірини Фількіної у вигляді фото з’явилося аж 1 квітня, в день народження загиблої. Рідні Ірини не могли повірити: «Так важко уявити, чому вони пустили в неї стільки куль?»
«Вона була дуже гарною людиною... Я досі не можу повірити. Більше того, коли ми востаннє бачилися, особисто робив комплімент щодо її манікюру... Того дня ми поливали квіти в офісі. Вона давала офісу тепло! В прямому та переносному значенні», – розповів Дмитро Строкач, начальник господарсько-технічного відділу Епіцентру.
Своїми теплими спогадами про Ірину поділилась стилістка-візажистка Анастасія, до якої Ірина ходила на уроки макіяжу. Останній урок був 23-го лютого...
«Вона стрибала від радості, бо перший раз за життя у неї з’явилась її власна косметика, яку ми їй купили. Щоразу на роботі вона сиділа і відпрацьовувала наші уроки так старанно, як ніхто!!! А приходячи знову на урок, розказувала, як її макіяжі оцінили нові прихильники і як прекрасно вона себе почуває зараз! […] Вона тримала мене за руку і казала: «Доню, я на старості років нарешті зрозуміла найголовніше — треба любити себе і жити для себе! І нарешті я буду жити, як я хочу! Тож і ти живи зараз, як хочеться душі, не для чоловіка, а для себе!» Я навік запам’ятаю її слова та поради, навік запам’ятаю, що треба цінувати життя і радіти кожній миті — бо життя одне. Вона у моїй душі назавжди...»
Але найтяжчий біль утрати переживають доньки Ірини, Ольга та Надія. Ольга розповіла трагічну історію маминої загибелі в себе на сторінці в Instagram. Також Ольга відкрила благодійний фонд і проводить збір коштів для допомоги дітям, які постраждали від війни.
«Рука — це не просто фото, це символ для всієї України. Символ життя та любові, яку не можуть просто стерти з лиця землі. Я створила фонд «Mama Ira» в її ім'я, щоб кожна дитина, котра втратила свою маму, як я, могла, відчути частину того, що б могла мати, якщо б не війна… — додала донька. — Тепер твоя рука, мама, буде рукою підтримки для дітей України…»
Ольга просить долучитися всіх небайдужих:
Картка номер 5352 3005 5007 6662
IBAN 30 1240 1633 1111 0011 1196 9251
На ім’я Klimontova Nadiia (старша донька Ірини Фількіної)
Ірина назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів та колег як добра та світла людина. А її рука, яка приносила людям турботу і тепло, тепер стала символом та натхненням для усіх, хто бореться за життя і справедливість…
Художня робота: @0lga.art, публікується з дозволу художниці.
06.04.2022
Владислав Корнієнко, м. Буча
Із величезним сумом прощаємось із ще одним нашим колегою, ще одним обірваним молодим життям…Владислав Корнієнко був ветераном АТО, працював завідувачем секції споживчої електроніки в торговому центрі «Епіцентр» в Бучі, і проживав неподалік місця роботи.
Після початку повномасштабної війни Влад допомагав громаді свого містечка, як міг: возив речі першої необхідності в лікарню для поранених військових, ходив здавати кров, допомагав сусідам з продуктами, знімав на фото руйнування будинків, за запитом родичів знаходив по домівках людей, які залишались в Бучі та не виходили на зв’язок.
6 березня 2022 Владислав повідомив своїй дівчині Наталії, що начебто іде зі своїм знайомим перевірити покинуті російські танки, вилучити з них справне обладнання, акумулятори. Проте так і не повернувся, загинувши від куль окупантів…
Колеги відгукуються про Владислава як про відповідального співробітника, вправного менеджера, який з легкістю заміняв і виконував функції керівника департаменту. У вільний від роботи час Владислав з радістю ремонтував ґаджети друзів і колег, міг налаштувати будь-який девайс. Повний енергії хлопець, якому б ще жити і жити, душа компанії, веселий та розумний.
Світла пам’ять і Царство Небесне. Нехай помста знайде кожного вбивцю синів і дочок України.
10.04.2022
Сергій Миколайович Кріпак, м. Київ
Сергій Миколайович пропрацював в Епіцентрі майже 17 років – від самого відкриття торгового центру на Великій Кільцевій у Києві. На дату початку повномасштабної війни перебував на посаді начальника відділу доставки. Його знало дуже багато співробітників усієї національної мережі ТЦ «Епіцентр», його цінували за працелюбність, старанність, відповідальність та відданість компанії. Щойно Сергій Кріпак почув про цинічне повномасштабне вторгнення ворога, завіз дружину і молодшого сина в безпечне місце, а сам добровільно вступив до територіальної оборони. Ніс службу в районах ст. м. Дорогожичі та Сирець в Києві, захищав свою столицю, свій дім. Не через обов’язок захищав, а за покликом серця.
Щодня рідні і колеги Сергія, які вже також стали його сім’єю, отримували хоч маленьку, але звістку: sms, короткий дзвінок чи повідомлення в месенджері. Але 13 березня 2022 року Сергій Миколайович не вийшов на зв’язок.
Від старшого сина, також співробітника мережі торгових центрів «Епіцентр», колеги дізналися недобру новину: напередодні батько був передислокований у напрямку міста Ірпінь. Але думати про найгірше все ще було рано: територія Ірпеня та найближчих околиць фактично без покриття, а ще бійців просять вимикати телефони під час перебування в гарячих точках.
Проте невдовзі родичам Сергія зателефонував командир і повідомив жахливу звістку: Сергій Миколайович Кріпак загинув від вибуху ворожого снаряду під Гостомелем.
Рідні спершу сподівалися, що це помилка. Але, на превеликий жаль, сподівання не виправдалися: загиблим Оборонцем дійсно був Сергій Кріпак.
На похороні були присутні тільки найближчі. Адже недалеко від місця поховання тривали бої, і перебувати там масовими скупченнями людей було би вкрай небезпечно. Сергія Миколайовича поважало і любило багато друзів, тому для них це окремий біль – неможливість навіть провести дорогу серцю людину в останню путь…
Просимо Господа вже тільки про одне: нехай ці трагічні втрати українського народу, втрати найкращих, найвідданіших Україні і найпрацьовитіших чоловіків та жінок не будуть марними.
Світла пам’ять нашому дорогому колезі, чоловіку, батьку двох синів, добрій та порядній людині і свідомому громадянину своєї держави.
29.03.2022
Дмитро Чаплигін, м. Буча
«День, коли знайшли Дімочку, я не пам’ятаю зовсім…»Бабуся розстріляного в Бучі хлопця, 20-річного Дмитра Чаплигіна, нашого колеги все ще не може оговтались. За кілька днів вона втратила чоловіка і онука, якого виховувала з дитинства.
Дмитро закінчив аграрний коледж, працював продавцем в Епіцентрі у Бучі. «Неймовірний хлопець, — згадують колеги. — Добрий, чуйний, уважний, відповідальний юнак, який знав життя, бо виріс практично без батьків».
Коли почалась війна, біля будинку Дмитра спорудили блокпост. На жаль, довго тримати оборону там не вдалося… Коли в місто ввійшли російські солдати, вони одразу почали захоплювати чоловіків та кидати в підвал місцевої бази «Агробудпостачу». Одного дня окупанти увірвалися і в будинок Дмитра. На очах в рідних схопили хлопця, знайшли в його телефоні фото з ворожою технікою, і вивели в невідомому напрямку в чому був вдягнений...
Бабуся щодня ходила на ту базу, просила в російських солдатів сказати їй, чи є серед затриманих онук. Але відповіді не отримувала. В старенької жевріла іскорка надії, що Дмитро живий, тому й евакуйовуватись з дідусем не спішили. Чекали, що онук повернеться. Бо Діма був змістом їхнього життя. Але не судилось. Російські кати обірвали життя молодого хлопчини. Як потім виявилось, це сталося за приміщенням бази, де окупанти влаштували місце розстрілу десятків людей.
Але біда не прийшла одна. Російські солдати вдерлися до хати сім’ї Дмитра ще раз, знайшли військову фуражку, схопили дідуся, допитували – чия. А потім вивели старенького з хати і розстріляли біля того самого блокпоста…
Сьогодні Буча оживає. На зрешечених деревцях з’явилися бруньки. А ми латаємо наші рани, і мріємо про те, як вилікуємось, відбудуємось і розквітнемо. Бо ми є Україна. А Україна – то сила, любов і безмежна людяність. Але забуття і прощення російським окупантам за понівечені життя тисяч українців не буде на багато поколінь вперед.
Світла пам’ять Дмитру Чаплигіну і його дідусеві.
10.04.2022
Андрій Вербовий, м. Буча
Вічна пам'ять Андрію Вербовому, нашому колезі, співробітнику зруйнованого торгового центру «Епіцентр» в Бучі.Російські солдати вбили Андрія за те, що він був українцем... Точно, як тисячі інших загиблих наших братів та сестер, які просто жили і любили свою землю.
У Андрія були золоті руки та добре серце, працював верстатником у відділі «Форматно-розкрійна дільниця».
Вже наступного дня з моменту повномасштабного вторгнення він вступив до лав тероборони. Разом з побратимами активно готувалися до оборони Бучі та району «стєколка». Копали окопи, готували коктейлі молотова, облаштовували блокпост.
На початку березня російські солдати взяли Андрія у полон, знущалися... Після звільнення міста від російських загарбників тіло Андрія знайшли у братській могилі.
Андрій був хорошим сім'янином, дбав і дуже любив свою родину. В останній розмові з дружиною 04.03 говорив пошепки. Сказав, що дуже любить її та сина, але попросив більше не дзвонити... не можна...
Царство Небесне Герою, що віддав життя за свободу і рідних своїх. Ми пам’ятатимемо.
У Андрія залишилась дружина Наталія та син Роман. Підтримати сім'ю можна на картку Укргазбанку: 5355 0821 0647 1855 (Вербова Наталія).
10.04.2022
Категорії товарів, які шукають користувачі:
iPhone 17, iPhone 17 Pro, iPhone 17 Pro Max, Apple Watch Ultra 3, Apple Watch Series 11, Apple Air Pods 4, телевізори, ноутбуки, шафи-купе, смартфони, конструктори LEGO, кухонні машини, кавомашини, прилади для укладання волосся, очищувачі повітря, зубні щітки, м'які іграшки Minecraft, аерогрилі, піноблок, диван ліжко, лабубу, орбітрек, композитна сітка,телефони Samsung, Macbook Air, Macbook Pro, Macbook, iPad Air , Samsung Galaxy S25, Samsung Galaxy Fold 7, контейнер для одягу, іграшки Fuggler, зубні щітки, беззубик, Garmin, холодильник Samsung, зарядні станції, спальні мішки зимові, повербанк , куртки Puma, ups для роутера, генератор, насоси дренажні , пуховик nike, електросушка для одягу, електросушка для одягу, стіч іграшки.