Книга Эдит Уортон «Епоха невинності» 978-617-092-985-3

"Після біографічної довідки, анотації склалося враження, що це має бути щось дуже складне, дуже багатогранне, дуже щедре на персонажів, дуже нудне й дуже літературно досконале, а ще – дуже монументальне. Усі підозри знайшли підтвердження. І так, місцями було нудно, хоча й не катастрофічно. Але варто переборюкати себе й продовжити читати про американську аристократію Злам ХІХ і ХХ століть. США. Обрані з обраних. Дивне суспільство з дивними постулатами. Стати анахоретом за нонконформістські думки – найлегше. (Хм, доволі стандартна думка.) Орієнтуватися в міжусобному бруді найвищого кола – твій обов’язок і це не обговорюється. Хочеш розлучення, жінко?.. Будь стонадцять разів розумною, мудрою, ерудованою, але вибач, люба, ти – жінка. Тебе апріорі не сприймуть у сферах не фемінної діяльності. Лише згодом, лише коли за збігом обставин ти станеш на тридцять чи хоча б двадцять років старшою, то світ зміниться, майже прозріє… Терпи, феміно Можна процитувати люту-любу Оксану Забужко з “Польових досліджень”: Ти жінка. В цім твоя межа. Твій місяць спить, як срібна блешня. Як прянощ з кінчика ножа, У кров утрушена залежність. І думайте про Забужко. Чи про Вортон. Може, про тупість суспільства. Є варіант подумати про тупість аристократизму. Загалом, гарний привід подумати. Про тупізм. Про парадоксальність. Зрештою, лінія про жінку тут не головна. Власне, кожен баче те, що хоче бачити. Я, наприклад, побачила два полярні варіанти буття жінкою в ті часи й у тому королівстві. І нехай у нас використовується за потреби й без слово СЕКСИЗМ (у мене є просто слово без огляду на стать – НЕПОВАГА), я не хотіла б жити в епоху невинності в королівствах цнотливості. Можливо, за жодних інших часів не хотіла б жити. Можливо, усе легше і я просто люблю свій час. Можливо, я до нього звикла й нічого більше. Але ж і яке кодло невинності!.. " by Sb77741